Присвячую
новітньому Мамаю Василеві Сліпаку
Залізному Серцю Михайла Сороки
та моїм дідам Романові Дацківу і Степанові Ничаю
Уляна Горбачевська
ЛІБРЕТО
«Ukraine — Terra Incognita»
опера в п`яти міфах: Рід, Дім, Любов, Степ, Залізне Серце
Фабула:
«Ukraine – Terra Incognita» – це опера-міф про Воїна на краю краю, котрий захищає все найдорожче: Дім, Рід, Любов.
Крізь образи і теми, мов пагін, проростає жіночий голос, котрий виспівує, замовляє, заколисує і кличе Залізне Серце в момент небезпеки.
Хто або що це? Жінка Роду? Птаха? Пісня? Земля?
Все з переліченого і все одночасно. Це і є Terra Incognita. Земля незбагненна чужинцям і така рідна для нас. Ми відчуваємо її невловимі імпульси, що проходять попід, наскрізь, понад... Це те, що не дозволяє нам віддати цю землю.
Міфи оживають на наших очах.
Зараз, у цю мить, у Степу, де кожне покоління могло випробувати і віднайти себе, стоїть воїн з Залізним Серцем і боронить Дім, Рід, Любов.
Призначення:
Молода опера «Ukraine — Terra Incognita» — це поєднання української співочої традиції, сучасної симфонічної та імпровізаційної музики.
Лібрето створено для сольного жіночого голосу, жіночих і чоловічих голосів, саксофона, перкусії та оркестру.
Лібрето складають українські автентичні пісні, народні тексти (замовляння, дитячі бавки, казки) та авторський текст Валентина Мороза «Залізні мелодії» (присвята відомому українському дисиденту Михайлу Сороці).
Оперу створено за принципами українського поетичного кіно. Кожний окремий фрагмент є самодостатнім носієм інформації. Це композиція мікроформ, де сюжет складається не лінійно, а об'ємно. Пісні в опері є змістом і, водночас, підтримкою сюжетної лінії.
Ролі:
- Сольний жіночий голос – Terra Incognita
- Сопрано саксофон – Залізне Серце
- Перкусії – Степ
- Жіночі голоси – Рід, Любов
- Чоловічі голоси – Воїни
- Оркестр – Дім
Рід
Рід – це складний орнамент. Переплетення кодів, знаків, інформації, що передається з покоління в покоління. «З покоління в покоління» – у цій фразі вже відчувається ритм.
Ритм ніг в танці, ритм простої роботи, ритм рук, що місять тісто в діжі, ритм ритуальних пісень, ритм продовження життя. Удари долі. Циклічне коло року. І життя, як нескінченний танок.
Дівочі співи, весільні плачі, весняні закликання і молитви...
Це ритуали, які врівноважують тілесне, душевне і духовне.
Рід – це і дерево. Коріння, що втримує. Стовбур, який жене соки. Крона, що дає цвіт і плід… Міф Роду присвячений жіночому началу, бо рід – від слова родити. Не випадково всі ритуальні пісні в Україні співали дівчата і жінки (веснянки, весільні, купальські, щедрівки). Жінки мають сильний зв'язок з тілесним. Саме вони провадили всі ритуали, пов'язані з народженням, циклічністю, природою та з домом. Вони відповідали за передачу знань наступним поколінням…
Дім
Дім – це початок і першоджерело всього. Перші кроки, перші звуки-промовляння, перші емоції – передмова життя... Це монологи в тиші і колискова для всесвіту.
У Міфі Дому через пісні та промовляння проявляється світ, який ми вже не пам'ятаємо. Ми вже майже не чуємо цих пісень, але наше єство відгукується і впізнає їх. Щось всередині нас починає співати і пригадувати себе.
Що пригадує наше тіло і душа? Мрію-міф наших предків про ідеальний дім.
«А в нашого хазяїна і ворота нові, і стовпи золоті, і столи тисові. А за тими столами сидять святі з перами. Рай розвився!»
Це бажання приблизити божественне до реального світу через замовляння, віншування, заколисування.
Ця мрія передавалась з поколяння в покоління і ставала реальністю в моменти свята, коли весь Рід разом у великій світлиці. Або в моменти сакральної домашньої тиші, коли мама заколисує дитя, коли небесне і земне зустрічається всередині людини…
Любов
Любов – багатовимірна, всюдисуща.
В ній безмежний спокій і вибухова сила.
Вона – причина всього.
Таку кількість пісень про любов і кохання, яку створили українці годі знайти. Поетично оспівано і найтонші вібрації цього почуття, і шалена пристрасть, і тілесне раювання.
Є теж пісні, які оспівують почуття вічного жіночого чекання, почуття огортаючої безумовної любові. Є наскрізний один універсальний Міф для людства. Становлення героя і його подвиги. Тож становлення героя нашої опери відбувається в любові…
Степ
Небо високе, поле широке, сонце жарке, древо – воїн на краю краю.
Міф Степу присвячений чоловічому духу.
Степ– територія виклику, персональний майдан духу, пейзаж свободи.
Поле бою за ідеальне в нас, за повернення до себе, до свого Дому.
Бій триває… Бій, якому понад тисячу років. Ця земля, Terra Incognita, подарувала нам степ, де кожне покоління могло випробувати, віднайти себе і дати шанс наступним.
І коли відважуєшся кинути виклик страху, зневірі, йдеш свідомо на випробування, з'являється шанс перетопити єство та загартувати дух…
Залізне Серце
Приходять випробування. В тебе хочуть відібрати все тобі дороге. Ти можеш втратити можливість передати мрію про ідеальний Дім, яка плекалась поколіннями.
Тебе кличе твоя Земля, твій Рід і твоя Любов…
В цей момент піднімається невидана сила народу. Його потаємні потуги і об'єми, які в моменти небезпеки ніби виринають нізвідки. Це пам'ять іншого порядку. Це пригадування своєї сили, коли здавалося б вже все втрачено. Тоді серця починають битись як одне Залізне Серце. Віднайди Залізне Серце, яке здатне врятувати Дім, Рід, Любов.
Воно – близько. Всередині тебе.
«…І ми відшукали його. І б'ється воно понад тисячу літ і зупинитись не владне. І мусить шукати долонь годних витримати кам'яну вагу і мусить шукати грудей яких би воно не пропалило. Мусить! Бо щезає народ як ніхто не вміє носити Залізне Серце. Бо гнівається і забирає меча в тих хто не годен двигати ним».
(В. Мороз)
…Міфи оживають. Ти – посеред них.